Загальний огляд депресії, посттравматичного стресового розладу, а також зловживання алкоголем серед діючих військовослужбовців, які повернулися з Іраку та Афганістану, самоаналізу та діагностики

Сара А. Мастіло, д-р фолософії;  Ешліг Кисар-Мун, магістр мистецтв; Сюзан Р. Дуглас, д-р фолософії;  Райан Харгрейвс, магістр наук; Шейлі Макдермід Водсворт, д-р фолософії; Мелісса Фреїн, магістр охорони здоров’я; Ніколь Л. Фрейзер, д-р фолософії.

Відділ соціології, Університет Нотр-Дам, 810 Flanner Hall, Notre Dame, IN 46556

Відділ соціології,Університет Пердью, 700 West State Street, West Lafayette, IN 47907.

Університет Вандербільта, Peabody No. 151, 230 Appleton Place, Nashville, TN 37203.

Behavioral Health Branch, Clinical Support Directorate, Defense Health Agency, 7700 Arlington Boulevard Falls Church, VA 22042.

 

АНОТАЦІЯ

Попередні дослідження показали, що розгортання дій у бойових зонах пов’язані з підвищеним ризиком розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії і зловживання алкоголем, але численні попередні дослідження були обмежені в цілому. Це дослідження представляє огляд трьох психічних проблем зі здоров’ям, пов’язаних зі службою у Повітряних військах, армії, Корпусі морської піхоти та ВМС (Військово-морські сили), службовців, які повернулися з бойових дій у Іраку та Афганістані з січня 2007 по березень 2008. За рахунок медичних даних більш ніж 50 000 військовослужбовців, включаючи діагностичну інформацію, ми змогли оцінити поширеність схильних до ризику кожного захворювання відповідно до даних самозвіту, а також поширеність діагнозів, отриманих під час звернень за медичною допомогою в межах системи військової охорони здоров’я.  Діапазони поширеності трьох розладів відповідали первинним  дослідженням з використанням схожих методів, але службові ВМС мали більшу схильність до всіх трьох захворювань та депресії, а також ПТСР у порівнянні зі службовцями інших галузей. Крім того, ризик розвитку ПТСР був вище для військовослужбовців, які повертаються з Афганістану в порівнянні з Іраком, на відміну від попередніх результатів.

 

ВСТУП

Питання стану психічного здоров’я військовослужбовців, які повертаються з Іраку (Операція зі звільнення Іраку [ОЗІ]) і Афганістану (операція «Нескорена свобода» [ОНС]) є значним. Нові дослідження показали, що 18,5% військовослужбовців, які повертаються з ОЗІ/ОНС відповідають критеріям або посттравматичного стресового розладу (ПТСР), або депресії. Насправді, дослідження показують, що перебування в Іраку та Афганістані істотно збільшують ризик ПТСР, так само як і перебування на службі більш ніж 180 днів або служба в численних дислокаціях. На сьогодні багато досліджень OЗІ та OНС були проведені на обмежених або нехарактерних прикладах, таких як: мала кількість військових баз, одна географічна зона, одна військова галузь, найчастіше армія, або ж приклади службовців, які щойно повернулись з армії, або тих, що шукають допомоги. Навіть дослідження з великою кількістю прикладів або прикладами з численними галузями є обмеженими через нестачу характерних представників, а дані спостереження обмежені інформацією стосовно корелятів розладів. Це дослідження включає об’єднані дані самоаналізу та медичних записів від службовців повітряних сил, Морської піхоти та Корпусу морської піхоти, які були на службі в період з грудня 2007 по березень 2009 та фокусується на передвісниках цих хвороб, пов’язаних із певною галуззю та службою в армії. На сьогодні результати показують найбільш повне і репрезентативне дослідження закономірностей самоаналізу психічного здоров’я і діагнозів усіх військовослужбовців, при цьому особлива увага приділяється відмінностям у військових галузях.

З численних оглядових досліджень, проведених з військовим штатом у відставці, більшість вважає підвищеним ризик розвитку симптомів психічного здоров’я або розладів, зокрема ПТСР, депресії і зловживання алкоголем. Фактори, пов’язані з розвитком проблем психічного здоров’я, включають ризик виникнення воєнних дій, локацію (наприклад, Ірак проти Афганістану) і їх тривалість. Дослідження вказує на те, що, на додаток до ПТСР, поширеність депресії серед військовослужбовців, що повернулись, висока, особливо серед тих, хто служив в ОЗІ, близько 15%-20% службовців у відставці опиняються під ризиком депресії. Існують деякі докази того, що жінки перебувають в групі підвищеного ризику виникнення депресії, на відміну від чоловіків. Однак, недавній огляд військових досліджень ПТСР бойових дій в Іраку та Афганістані показує, що виявлені статеві відмінності щодо виникнення депресії та ПТСР не відповідають дослідженням. 

Зловживання алкоголем є спільною проблемою для повернених з ОЗІ та OНС, до того ж, ризик у чоловіків набагато більший у порівнянні з жінками. Відповідно до висновків про ПТСР і депресії, дослідження вказує на те, що військовослужбовці з ОЗІ більш схильні до зловживання алкоголем, ніж військовослужбовці з ОНФ. Однак Мілікен та інші повідомляють, що в той час, як проблема з алкоголем часто спостерігається серед ветеранів, кількість направлень на  лікування була низькою. Оскільки більша частина цих досліджень ґрунтується на обмежених прикладах, це дослідження розглядає великий зразок всіх чотирьох основних родів військ і прагне надати нову інформацію про галузеві відмінності, відмінності локації бойових дій, а також розбіжність між самоаналізом військовослужбовцями та діагнозами медичних робітників серед військовослужбовців США (чоловіків та жінок) з OЗІ та OНС.

 

МЕТОДИ

Це дослідження використовує дані з системи охорони медичного спостереження, Центру спостереження за охороною здоров’я збройних сил, Міністерство оборони США, Сільвер Спрінг, штат Меріленд (з січня 2008 року по березень 2009 року; дата виходу 6 січня 2011). Військовослужбовці, які повертаються з призиву надають оцінку стану здоров’я (ОСЗП) після повернення протягом ± 30 днів до вильоту і переоцінку стану здоров’я (ПСЗ) між 90 і 180 днями після передислокації або повернення з місця бойових дій. Обидві оцінки включають в себе самозвіт, зазвичай складений онлайн, і повний медичний висновок від лікаря, проведений індивідуально, або, рідше, по телефону, для отримання подальшої інформації та рекомендацій за необхідності. Військовослужбовці повідомляють про симптоми, пов’язані з їх психічним і фізичним станом здоров’я і проблемами впливу воєнних дій в обох оцінках.

Щоб поєднати ОСЗП і ПСЗ, DoD (модель мережевої взаємодії, розроблена Міністерством оборони США) пов’язує оцінки з січня 2008 року по березень 2009 року із відповідними ОСЗП. У разі, якщо більш ніж одна ОСЗП для однієї і тієї ж бойової дислокації, то одна була обрана випадковим чином для процесу узгодження. Всього налічено 143, 248 збігів. Пояснення щодо неспівпадіння в діапазоні від дати завершення роботи на ПСЗ були раніше, ніж дата ОСПЗ, ОСПЗ та ПСЗ, що відповідали різним дислокаціям, а також завершення оцінок за межами діапазону дат для цього дослідження. Далі вибір був обмежений чинними службовцями, які служили лише в Іраку чи Афганістані (n = 53 534).

Для отримання даних ОСПЗ/ПСЗ ми додали дані випадків звернення за медичною допомогою. Дані ВЗМД збираються в електронному вигляді у всіх активних військовослужбовців, коли вони отримують лікування через ПМОВЧС (програму медичного обслуговування військовослужбовців і членів їх сімей) (лікування в воєнних лікувальних установах та сторонніх організаціях). Дати військової служби, діагностика та процесуальна інформації були включені в ці дані. Близько 33% військовослужбовців хоча б раз використовували цю програму у зв’язку з психічними проблемами. Декілька демографічних змінних, включаючи рівень освіти у період завершення ОСПЗ/ПСЗ, расу та етнічну приналежність були використані з бази даних Системи звітності про прийнятність оборонних відомств.

 

 

 

 

 

 

ВИМІРЮВАННЯ

Залежні змінні

Депресія

Ризик депресії оцінювали за допомогою самозвіту ОСПЗ і ПСЗ,  діагноз депресії визначали за допомогою діагностичних кодів даних ВЗМД. В ОСПЗ і ПСЗ використовувалися два питання з АПЗП (Анкета з питань здоров'я пацієнта) до якої входили, наприклад: «Чи ви відчували відсутність  інтересу або задоволення у минулому місяці» і / або «Чи ви відчували сум , депресію або безнадійність?». Військовослужбовці вважаються під загрозою депресії, якщо вони відповіли ствердно на будь-яке з питань і вказали, що вони відчували себе таким чином «більше половини днів» минулого місяця. З даних ВЗМД, якщо військовослужбовці мали ВЗМД, в якій у них було виявлено депресію (Міжнародна класифікація хвороб, 9-е видання (МКХ-9) коди 296.20-296.36 і 311) протягом 6 місяців після повернення, вони будуть кодуватися як такі, що мають депресію.

 

Посттравматичний стресовий розлад

Ризик  ПТСР оцінювався з використанням 4-елементого скринінгу посттравматичного стресового розладу первинної медичної допомоги (СПСР) на ОСПЗ і ПСЗ, діагнози ПТСР були визначені з використанням МКХ-9 діагностичних кодів в даних ВЗМД. Відповідно до попереднього використання PC-ПТСР заходів, якщо члени служби повідомляли про два або більше симптомів, вони були закодовані як 1, що вказує на позитивний результат для ризику  ПТСР. Для діагностичних заходів, ми створили змінну, рівну 1, якщо респондент отримав діагноз ПТСР (МКХ-9 = 309,81) 15 в будь-який ВЗМД протягом 6 місяців після повернення з бойових дій.

 

Алкоголізм

Ризик з питань алкоголю оцінювали за допомогою модифікованого двопунктного об’єднаного скринінгу. Військовослужбовці відповіли на  питання щодо вживання алкоголю на кожній оцінці. Їх запитали, чи вони «вживають алкоголь більше, ніж хочуть» і / або «що Вам необхідно, аби Ви скоротили вживання алкоголю». Період проведення ОСПЗ був до або під час розгортання бойових дій, в той час як періодом проведення ПСЗ був останній місяць. Військовослужбовці були закодовані під цифрою 1, якщо вони відповідали позитивно. Для діагностичних заходів ми визначили коди діагнозів на зловживання алкоголем або алкогольну залежність (291.81, 291,9, 303, 303.01, 303.9, 305, 305,02) .

 

 

 

Незалежні змінні

Характеристики відділення і розгортання

Ми включили інформацію про військове відділення та місце розгортання воєнних дій (Ірак або Афганістан), тривалість останнього розгортання (вимірюється місяцями), а також самостійно повідомлений контакт з травматичним бойовим стресом (в порівнянні з відсутністю такого контакту). Контакт з травматичним бойовим стресом був оцінений трьома питаннями ОСПЗ, що цікавили військовослужбовців, які (а) бачили трупи людей або поранених, (б) брали участь в прямому бою, в якому вони стріляли, і (в) якщо вони коли-небудь відчували, що були у великій небезпеці чи були поранены під час останнього розгортання. Військовослужбовці були закодовані цифрою 1 за цим показником, якщо вони відповідали схвально щодо будь-якого з 3-х пунктів.

 

 

Регульовані змінні

Демографія

Ми включили змінні для ступеня оплати праці залежно від звання, сімейного стану, раси/етнічності, статі, віку та наявність вищої освіти чи лише диплому середньої школи.

 

Змінні здоров'я

Для контролю потенційних фізичних і психічних станів здоров'я, ми включили кілька оцінок показників здоров'я. На ОСПЗ і ПСЗ респондентам було запропоновано оцінити своє здоров'я за минулий місяць і порівняти поточний стан здоров'я на період до розгортання (поточна оцінка здоров'я) за 5-бальною шкалою типу Лайкерта. Військовослужбовці, які повідомили про своє здоров'я або як про задовільне, або погане, були закодовані як 1 на,  які вказали гірше були закодовані 1 на поточній самооцінці здоров'я. Крім того, під час клінічної оцінки з провайдером, на ОСПЗ і ПСЗ респондентам було поставлене питання, чи вони отримували медичну допомогу при фізичних або психічних проблем зі здоров'ям. Ті, хто вказав, що їм була надана медична допомога, були закодовані як 1.

 

Супутні захворювання

Для того, щоб виділити показники кожного окремого розладу, ми враховували дві проблеми психічного здоров'я (які не є залежною змінною в цій моделі). Ми вміщуємо всі регульовані змінні в таблицях, але не включаємо в текст з огляду на економію місця.

 

 

 

АНАЛІЗ

Ми використовували логістичну регресію для моделювання шансів військовослужбовців повідомити про депресію, посттравматичний стресовий розлад, а також проблеми з алкоголем на підставі даних ОСПЗ, ПСЗ і ВЗМД в окремих моделях поряд з демографічними і військовими характеристиками, згаданими вище. Тобто, ми використали в цілому 9 моделей, оскільки кожна модель посилається на різний аспект в області психічного здоров'я. Оскільки ОСПЗ проводять незадовго після повернення з місця розгортання бойових дій, три моделі розглянули попередній стан або стан незадовго після відставки. Оскільки військовослужбовці проходять ПСЗ від 3 до 6 місяців після повернення, ці вимірювання зафіксували тих, хто як і раніше відчувають симптоми, а також тих, хто почав відчувати симптоми після відставки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця I. Демографічні показники та характеристика учасників воєнної служби, котрі повертаються з Ірану та Афганістану (N=41,351)

Демографічні показники	Середні показники (%)	SD	Рівень
Військова галузь
Повітряні сили	27,2		0-1
Армія	68,7		0-1
Морська піхота	3,1		0-1
Військово-морські сили	1,0		0-1
Сімейний стан
Неодружений	33,4		0-1
Розлучений/Проживає окремо/Вдівець	10,2		0-1
Одружений	56,4		0-1
Раса/національність
Азіат	4,2		0-1
Темношкірий африканського походження	15,0		0-1
Латиноамериканець	9,9		0-1
Інший	1,3		0-1
Білошкірий	69,6		0-1
Стать – чоловіча	89,5		0-1
Стан здоров’я
Гірший стан здоров’я	22,6		0-1
Отримують медичну допомогу (оцінка стану здоров’я на момент госпіталізації	13,1		0-1
Отримують медичну допомогу (оцінка стану здоров’я після госпіталізації)	25,4		0-1
Характеристика розгортання бойових дій
Ірак	81,9		0-1
Травмовані під час бою	46, 9		0-1
Час госпіталізації (місяці)	10,799	4,907	1-40

 

 

 

Таблиця II. Наслідки, пов’язані з психічним здоров’ям. Результати повідомлені поверненими з Іраку та Афганістану військовими, які зараз перебувають на службі.  За оцінкою стану здоров’я на час госпіталізації (PDHA), за оцінкою стану здоров’я після госпіталізації (PDHRA) та за результатами медичних комісій (N=41,351)

	Оцінка на момент госпіталізації			Оцінка після госпіталізації
	Середні показники		Рівень	Середні показники		Рівень
Повідомлені результати
Повітряні сили (n=11,264)
Ризик депресії	0,032	0,177	0-1	0,034	0,182	0-1
Ризик після-травматичного синдрому	0,048	0,213	0-1	0,046	0,154	0-1
Ризик алкоголю	0,008	0,090	0-1	0,024	0,154	0-1
Армія (n=28,426)
Ризик депресії	0,122	0,327	0-1	0,099	0,299	0-1
Ризик пост-травматичного синдрому	0,119	0,324	0-1	0,124	0,330	0-1
Ризик алкоголю	0,058	0,233	0-1	0,102	0,303	0-1
Морська піхота (n=1,265)
Ризик депресії	0,274	0,446	0-1	0,231	0,422	0-1
Ризик пост-травматичного синдрому	0,129	0,335	0-1	0,173	0,379	0-1
Ризик алкоголю	0,099	0,299	0-1	0,172	0,378	0-1
Військово-морські сили (396)
Ризик депресії	0,207	0,406	0-1	0,189	0,392	0-1
Ризик пост-травматичного синдрому	0,182	0,386	0-1	0,222	0,416	0-1
Ризик алкоголю	0,063	0,244	0-1	0,141	0,349	0-1

 

Діагноз
Повітряні сили (n=11,264)
	Середні показники	SD	Кількість
Депресія	0,042	0,200	0-1
	0,016	0,125	0-1
Зловживання алкоголем	0,005	0,067	0-1
Армія (n=28,426)
Депресія	0,058	0,234	0-1
Пост-травматичне стресове порушення	0,029	0,168	0-1
Зловживання алкоголем	0,012	0,107	0-1
Морські сили (n=1,265)
Депресія	0,66	0,248	0-1
Пост-травматичний синдром	0,057	0,232	0-1
Зловживання алкоголем	0,003	0,056	0-1
Військово-морські сили (396)
Депресія	0,088	0,284	0-1
Пост-травматичний синдром	0,096	0,295	0-1
Зловживання алкоголем	0,015	0,122	0-1

 

Таблиця III. Розрахунки ризику виникнення депресії та діагностики депресивного стану серед учасників воєнної служби, котрі повертаються з Ірану та Афганістану (n=41,351)

	Модель 1 і (ОСЗП)		Модель 2            (ПСЗ)		Модель 3                  (ВЗМД)
	OR	CI	OR	CI	OR	CI
Демографія
Галузь (в порівнянні з армією)
Авіація	0.489	0.423–0.564	0.655*	0.562–0.764	0.778	0.665–0.911
Морська піхота	3.066**	2.622–3.584	2.482***	2.078–2.964	0.894***	0.693–1.155
Військово-морський флот	2.235***	1.965–2.948	1.841***	1.354–2.504	1.081***	0.734–1.591
Сімейний стан (у порівнянні з одруженими)
Неодружений	1.070***	0.990–1.156	0.976***	0.893–1.067	0.811***	0.730–0.901
Розлучений / Проживає окремо / Вдівець/	1.234	1.104–1.380	1.229*	1.089–1.388	1.585	1.397–1.798
Раса / етнічна приналежність (в порівнянні з білошкірими)
Азіат	1.059	0.972–1.181	1.046	0.937–1.166	0.641***	0.558–0.735
Темношкірий африканського походження	1.071	0.866–1.086	0.952	0.840–1.080	0.834*	0.718–0.968
Латиноамериканець	0.970	0.864–1.092	0.982	0.874–1.103	1.062	0.873–1.291
Інший	1.116	0.874–1.556	1.243	0.910–1.698	0.917	0.638–1.319
Чоловіча стать	1.004***	0.889–1.134	0.874***	0.768–0.995	0.346***	0.308–0.388
Рівень оплати в залежності від звання	0.574***	0.728–0.782	0.756***	0.726–0.787	0.785***	0.752–0.820
Стан здоров’я
Гірший стан здоров’я	2.739***	2.548–2.945	2.890***	2.663–3.137	1.456***	1.319–1.608
Отримуючі догляд	1.411***	1.293–1.538	1.610***	1.483–1.748	2.283***	2.077–2.509
Характеристика розгортання бойових дій
Ірак	1.332***	1.202–1.477	0.986*	0.887–1.096	0.934***	0.830–1.051
Участь в травматичних бойових діях	1.293***	1.197–1.396	1.158***	1.065–1.259	1.063***	0.967–1.167
Тривалість розгортання	1.020***	1.010–1.031	1.003***	0.991–1.015	0.985	0.971–0.998
Супутні захворювання
Депресія	3.541***	3.249–3.859	4.875***	4.464–5.324	6.129***	5.299–7.089
Проблеми з алкоголем	2.070***	1.840–2.329	2.701***	2.447–2.980	2.877***	2.169–3.815
Зловживання наркотиками					2.021**	1.402–2.913

*p < 0.05;

**p < 0.01;

***p < 0.001.

Результати ПСЗ моделі (згідно з таблицею III, модель 2) було здійснено разом з ОСЗП, однак на відміну від моделі ОСЗП  не було виявлено жодної різниці стосовно ризику депресії в ПСЗ, базуючись на місце, час розгортання воєнних дій та участь у них, чиї показники були меншими (OR=1.16). Таблиця III, модель 3 представлена результатами розрахункової моделі діагностування депресії в ВЗМД. Учасники авіації мали на 22 % нижчий показник в діагностиці порівняно з тими, що були в армії, але показники військово-морського флоту та морської піхоти суттєво не відрізнялися від армії.  Також відсутня значна диференціація по відношенню до розгортання воєнної дій та участі в них, але найбільша тривалість часу розгортання асоціювалася з нижчим показником діагностованої депресії (OR=0.99).

 

Таблиця IV. Розрахунок  ПТСР ризику і ПТСР серед регулярних військовослужбовців, котрі повертаються з Іраку або Афганістану (п = 41,351)

	Модель 1 (ОСЗП)		Модель 2           (ПСЗ)		Модель 3                  (ВЗМД)
	OR	CI	OR	CI	OR	CI
Демографія
Галузь (в порівнянні з армією)
Авіація	0.976	0.852–1.118	0.867*	0.755–0.995	1.110	0.880–1.400
Морська піхота	1.408**	1.148–1.727	1.408***	1.160–1.709	2.738***	2.050–3.657
Військово-морський флот	2.038***	1.501–2.766	2.156***	1.613–2.883	3.819***	2.589–5.635
Сімейний стан (у порівнянні з одруженими)
Неодружений	0.807***	0.743–0.876	0.818***	0.753–0.889	0.647***	0.556–0.753
Розлучений / Проживає окремо / Вдівець/	1.080	0.962–1.212	1.153*	1.029–1.291	0.929	0.765–1.128
Раса / етнічна приналежність (в порівнянні з білошкірими)
Азіат	0.880	0.729–1.062	0.897	0.741–1.086	0.773	0.538–1.110
Темношкірий африканського походження	1.007	0.908–1.116	0.936	0.844–1.038	0.771*	0.632–0.940
Латиноамериканець	0.971	0.864–1.092	0.982	0.874–1.103	1.062	0.873–1.291
Інший	0.965	0.710–1.313	1.296	0.970–1.733	1.495	0.970–2.304
Чоловіча стать	0.732***	0.647–0.828	0.749***	0.664–0.845	1.012	0.822–1.245
Рівень оплати в залежності від звання	0.888***	0.861–0.916	0.897***	0.869–0.926	0.843***	0.795–0.895
Стан здоров’я
Гірший стан здоров’я	2.220***	2.060–2.392	2.435***	2.258–2.627	1.496***	1.310–1.708
Отримуючі догляд	1.611***	1.474–1.760	1.883***	1.746–2.030	3.104***	2.718–3.545
Характеристика розгортання бойових дій
Ірак	0.840***	0.766–0.921	0.893*	0.813–0.982	0.730***	0.626–0.852
Участь в травматичних бойових діях	7.657***	6.944–8.444	3.380***	3.116–3.666	2.851***	2.467–3.295
Тривалість розгортання	1.027***	1.016–1.038	1.031***	1.020–1.042	1.017	0.998–1.036
Супутні захворювання
Депресія	3.575***	3.281–3.895	4.939***	4.522–5.394	6.166***	5.326–7.139
Проблеми з алкоголем	2.314***	2.048–2.614	2.585***	2.349–2.845	2.684***	1.866–3.861
Зловживання наркотиками					1.961**	1.225–3.140

*p < 0.05;

**p < 0.01;

***p < 0.001.

У таблиці IV, Модель 2 показує розрахунок ПТСР на основі ПСЗ. Висновки для ризику ПТСР за даними ПСЗ були схожі на моделі ОСЗД про ПТСР щодо служби в Іраку і в час розгортання бойових дій, але були різні для галузі і травматичного бойового досвіду. У моделі ПСЗ, морська піхота і ВМС мали більший ризик ПТСР, так само як і в моделі ОСЗД, але члени ВПС мали більш низький ризик діагностування позитивного ПТСР в порівнянні з членами армії (OR = 0,87). Крім того, травматичний бойовий досвід було пов’язано зі збільшенням шансів отримати ПТСР приблизно в 3 рази, що було значно меншим, ніж в моделі ОСЗД.

У таблиці IV, модель 3 було здійснено розрахунки діагнозу ПТСР на ВЗМД. Військовослужбовці в ВПС мали приблизно однакові шанси отримання діагнозу в порівнянні з армією, в той час як шанси морської піхоти були майже в 3 рази більшими, а шанси матросів перевищували майже в 4 рази. Служба в Іраку була пов’язаною з 27% нижчим коефіцієнтом травматичного бойового досвіду з більшою кількістю шансів (в 2,5 рази). На відміну від моделей ОСЗД і ПСЗ, час розгортання істотно не впливав на діагноз ПТСР.

У таблиці V, Модель 1 представляє розрахунки алкогольних проблем серед військовослужбовців за даними ОСЗД. Військовослужбовці в ВПС мали на 76% меншу ймовірність отримати проблеми з алкоголем, ніж ті, що служили в армії, в той час як морська піхота мала майже в два рази більші шанси в порівнянні з тими, що в армії. Не було виявлено жодної відмінності в коефіцієнтах алкогольних проблем між тими, хто служив на флоті та в армії. Травматичний бойовий досвід передбачав на 40% вищі шанси зі збільшенням на 3% за кожен додатковий місяць перебування в зоні воєнних дій.

Таблиця V. Розрахунки зловживання алкоголем серед регулярних військовослужбовців, які повертаються з Іраку або Афганістану (п = 41,351)

	Модель 1 (ОСЗП)		Модель2   (ПСЗ)		Модель 3                                   (ВЗМД)
	OR	CI	OR	CI	OR	CI
Демографія
Галузь (в порівнянні з армією)
Авіація	0.238***	0.187–0.304	0.345***	0.295–0.404	0.518***	0.352–0.760
Морська піхота	1.848***	1.486–2.297	1.542***	1.291–1.841	0.233**	0.085–0.638
Військово-морський флот	1.073	0.697–1.651	1.227	0.896–1.680	1.272	0.545–2.969
Сімейний стан (у порівнянні з одруженими)
Неодружені	1.292***	1.164–1.435	1.607***	1.481–1.744	1.483***	1.181–1.862
Розлучені / Проживають окремо/ Вдівці/	1.117	0.951–1.312	1.467***	1.303–1.653	2.010***	1.486–2.719
Раса / етнічна приналежність (в порівнянні з білошкірими)
Азіати	1.274*	1.013–1.603	1.281**	1.070–1.535	0.522	0.257–1.060
Темношкірий африканського походження	1.128	0.985–1.291	1.249***	1.127–1.385	0.861	0.630–1.176
Латиноамериканці	1.146	0.988–1.331	1.251***	1.115–1.403	1.064	0.776–1.461
Інші	1.852***	1.304–2.631	1.120	0.812–1.544	0.725	0.265–1.983
Чоловік	1.492***	1.224–1.819	1.576***	1.362–1.823	1.923**	1.261–2.934
Рівень оплати в залежності від звання	0.846***	0.807–0.887	0.881***	0.850–0.912	0.594***	0.514–0.686
Стан здоров’я
Гірше здоров’я	1.349***	1.214–1.499	1.597***	1.468–1.736	0.759*	0.590–0.977
Отримуючі меддогляд	0.969	0.853–1.100	0.955	0.878–1.038	1.299*	1.035–1.632
Характеристика розгортання бойових дій
Ірак	0.997	0.874–1.137	0.919	0.832–1.014	0.787	0.610–1.015
Травматичний бойовий досвід	1.400***	1.257–1.558	1.261***	1.165–1.365	1.010	0.816–1.250
Час перебування в зоні бойових дій	1.026***	1.012–1.041	1.008	0.997–1.019	1.002	0.973–1.032
Супутні захворювання
Депресія	2.076***	1.846–2.333	2.623***	2.378–2.894	2.809***	2.116–3.729
ПТСР	2.289***	2.030–2.582	2.517***	2.289–2.769	2.749***	1.924–3.927
Зловживання наркотиками					9.214***	6.117–13.88

*p < 0.05;

**p < 0.01;

***p < 0.001.

Друга модель в таблиці V представляє розрахунки алкогольних проблем серед регулярних військовослужбовців, які повернулися з Іраку і Афганістану, від 3 до 6 місяців після повернення із зони бойових дій. Отримані результати в значній мірі узгоджуються з моделлю ОСЗП, але ефект травматичного бойового досвіду був меншим, таким чином,  він був пов'язаний лише з 26% шансами при цьому оцінювання в порівнянні з 40% на попередньому оцінюванні. Остання модель в таблиці V розглядає розрахунки діагнозу, пов’язаного з алкогольною залежністю (Модель 3). Ті, хто служив у ВПС мали на 48% нижчу ймовірність діагнозу зловживання алкоголем, і ті, що служили в морській піхоті мали на77% менше шансів у порівнянні з тими, що служили в армії, але не було виявлено ніяких відмінностей між армією і флотом. Жодна з особливостей розгортання бойових дій не була суттєвою та зарахованою як чинник діагнозу алкоголізму.

 

 

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Тисячі американських військ продовжують відправляти в зону конфлікту і багато з них повертаються з психічними проблемами. Попередні дослідження показали, що відправка військ до бойових зон пов’язана з підвищеним ризиком розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресією і зловживанням алкоголем, але багато попередніх досліджень базувалися на прикладах осіб, що не були представниками військових сил взагалі. У цьому дослідженні ми спробували отримати повний огляд цих трьох основних психологічних проблем, пов’язаних з війною серед всіх чотирьох основних галузей. За інформацією, що надійшла після розгортання воєнних дій, було проаналізовано більш ніж 40 000 військовослужбовців, включаючи дані діагностики, ми змогли оцінити зростаючі показники тих, хто виявилися схильними до ризику набути буде-яке захворювання у власній звіт-інформації у двох напрямках циклу розгортання подій, а також зростання діагнозів, отриманих в ході медичної допомоги в системі військової охорони здоров’я. Крім того, ми були в змозі дослідити чинники, пов’язані зі зростаючою схильністю та діагностувати їх.

Стосовно основних результатів про загальне поширення тих, хто характеризується  позитивним ризиком депресії, посттравматичним стресовим розладом, а також алкогольною залежністю знаходяться в межах діапазону, зазначеного в попередньому дослідженні. Крім того, значна кількість супутніх захворювань, особливо між депресією і ПТСР узгоджується з попередніми дослідженнями. В одному з вкладів у дане дослідження помітні відмінності в зростанні ризиків набути відхилень. Наші описові дані демонструють значний ризик серед персоналу військово-морського флоту, схожий на підвищений ризик ПТСР знайдений Шен та ін. У той час, коли авіація мала більш низьку поширеність всіх трьох проблем пов’язаних з психічним здоров’ям, персонал воєнно-морського флоту мав доволі високий рівень ризику депресії і депресивних діагнозів, ризику ПТСР і ПТСР діагнозів, а також потенційні проблеми пов’язані з алкоголем, ці показники вищі, ніж в армії, і вищі, аніж в морському флоті. З огляду на те, що показники діагностики залучали тільки осіб, які звернулися за медичною допомогою і, таким чином, ймовірно, має місце недооблік тих, хто міг би претендувати на діагноз, той факт, що 10% підвибірки воєнно-морського флоту отримали діагноз ПТСР і 9% отримали діагноз депресія вражає. Військово-морський флот був найменшою підгрупою в вибірці (n = 396), але ці дані свідчать про те, що ця галузь може гарантувати підвищену увагу до потенційних проблем пов’язаних з психічним здоров’ям.

Щодо того, чому персонал воєнно-морського флоту може піддаватися підвищеному ризику розвитку проблем психічного здоров’я, можна пояснити тим, що деякі співробітники військово-морського флоту служили в армії Іраку і Афганістані як персональні військові, що може частково пояснити несподівано високі темпи розладів. Хоча одне дослідження не виявило жодної різниці в проблемах психічного здоров’я між солдатами і представниками військово-морського флоту, наші результати свідчать про те, що більш ретельне вивчення психічного здоров’я членів воєнно-морського флоту є виправданим. Ці моряки мають тільки 3 тижні на навчання техніки армії, користування зброєю, навичкам виживання та комунікації до розгортання бойових дій. Надалі їх не відправляють об’єднаними, вони потрапляють в  умови, до яких не були готові й працюють разом з солдатами. Ретроспективний аналіз показує, що персонал воєнно-морського флоту дійсно зазнав більше бойового впливу, ніж морська піхота або льотчики і, ймовірно, вони не були достатньо підготовленими, щоби впоратися зі стресом, пов’язаним з війною та її травматичним впливом з огляду на їх обмежену підготовку.

Виходячи за межі описових оцінок регресивних результатів, висновки щодо військової галузі свідчать про деякі розбіжності між симптомами та діагнозами. По-перше, в той час як персонал, що працює в морській корпорації і військово-морський флот, швидше за все, є схильним до збільшення депресії після розгортання подій в порівнянні з тими, хто в армії, адже другі мали більше шансів отримати діагноз. У ретроспективному аналізі ми знайшли доказ того, що серед тих, що були схильними до наростання депресії, військовослужбовці у воєнно-морському флоті та авіації, більш імовірно, отримали медичну допомогу − скринінг. Ми не можемо дізнатися, через які проблеми військовослужбовці звернулися за допомогою, знаємо тільки те, що вони були діагностовані, але це здається потенційно проблемним для воєнно-морського флоту, тому що вони частіше позиціонували себе як схильних і очевидніше мали медичне забезпечення, однак схоже, що не отримали діагнозів. Одне з можливих пояснень – істотна різниця, яку ми визначили між депресією та ПТСР, але це також може наштовхувати на думку про різницю у медичних обслуговуваннях, котрі діагностують зразки.  

Крім того, морська піхота  була більш схильною до симптомів самозвіту про алкогольну залежність в порівнянні з армією, але мала значно менше шансів отримати діагноз. Мілікен та інші стверджують, що відсутність конфіденційності у лікування алкогольної залежності у військовій системі швидше за все спричинює відмову військовослужбовця до звернення. За ДОД опитування 2005 року стосовно поведінки пов’язаної зі здоров’ям серед активних чергових військових кадрів було отримано аналогічні показники алкогольних зловживань при порівнянні морських піхотинців та солдат, і ми не виявили ніяких доказів відмінностей серед тих, хто мали медичну допомогу і серед тих, хто характеризуються як ті, що можуть мати потенційні проблеми з алкоголем у ретроспективному аналізі. Ми не знайшли доказів того, що члени морської корпорації були менш схильні звертатися за медичною допомогою взагалі в порівнянні з іншими типами військ.

У цілому, учасники служби частіше приховували зловживання алкоголем, ніж отримували діагноз пов’язаний із вживанням алкоголю, що може означати кілька речей. По-перше, військовослужбовці можуть бути більш схильні повідомляти про пияцтво на самоврядних обстеженнях в порівнянні з розмовою віч-на-віч з лікарем, враховуючи хвороби, що супроводжуються алкогольними проблемами. По-друге, військовослужбовці можуть не вбачати у зловживанні алкоголем проблему з огляду на нормативну культуру пияцтва в армії. По-третє, лікарі можуть не запитати про вживання алкоголю, або можуть менш імовірно зробити діагноз пов’язаний з вживанням алкоголю, якщо до цього причетний командир.

У доповнення до відсутності узгодженості між звітуванням про власні симптоми і встановлення діагнозів у військовій галузі, існує також мінливість щодо рівню впливу розгортань подій, характерної також оцінки здоров’я і клінічних ситуацій. Наприклад, оцінка здоров’я передбачає зменшення шансів травматичного бойового впливу, а саме: травматичний вплив війни сильніше впливає на ранній розвиток симптомів ПТСР, ніж на продовження або пізніших проявів симптомів. Вплив травматичного стресу є передумовою ПТСР, але не кожен, хто отримав таку травму відчуватиме ПТСР. Існує низка психосоціальних факторів ризику, такі як сексуальне насильство в дитинстві, інші життєві стреси, відсутність соціальної підтримки, а також психічні захворювання, які передбачають початок і продовження симптомів ПТСР, але нам не вистачало даних з цього питання в нашому дослідженні. У цьому дослідженні ми тільки змогли вивчити демографічний аспект, розгортання подій і зміни, пов’язані зі здоров’ям.

Висновок свідчить, що розгортання подій було значною мірою пов’язане зі зловживанням алкоголем, депресією і посттравматичним стресовим розладом, у свою чергу оцінці стану після розгортання подій і ПТСР відповідає щонайменше, одне з попередніх досліджень, але з’являється  протиріччя з декількома іншими дослідженнями, які не знайшли ніякого зв’язку між тривалістю розгортання подій і розвитком проблем психічного здоров’я. Терміни проведення оцінки стану після розгортання подій можуть бути причиною різнорідних даних. Зокрема, результати цього дослідження показують взаємозв’язок між тривалістю розгортання подій і психічним здоров’ям у не довгий час після розгортання. Дані тисячолітньої когорти досліджень, які дали нульові результати, були зібрані впродовж 3-х років після розгортання подій.  Узагальнюючи сказане, ці дані свідчать про те, що тривалість  розгортання воєнних дій може бути фактором ризику в перші дні і місяці після розгортання подій.

Більшість висновків були очікуваними, але було виявлено один виняток: розгортання подій в Іраку було пов’язано з «низьким» ризиком ПТСР в порівнянні з розгортанням подій в Афганістані. Попередні дослідження виявили зворотне. Одним з можливих пояснень є періодичні відмінності. Наприклад, Ходж та інші  використовували дані 2003 року і Ходж та ін. використовували дані 2003-2004, це особливо жорстокі часи в Іраку. Період часу цього дослідження 2008-2009, це однозначно менш жорстокі часи в Іраку. Насправді консультативна група з питань здоров’я, створена хірургами армії США виявила, що в 2007 році, «Операція Непохитна свобода» бригади солдат повідомила, що воєнний рівень і проблеми психічного здоров’я вищі, ніж воєнний рівень і проблеми психічного здоров’я, виявлені 2005 року,  і в той же час такі ж високі або навіть вищі від показників 2007 року. Хоча результати цього дослідження охоплюють більш пізній момент часу в порівнянні з більш ранніми дослідженнями, але це сильна сторона, а не слабка, оскільки це слід використовувати для з’ясування деяких відмінностей в результатах психічного здоров’я в різний період часу, протягом війни і в ході різних етапів насильства.

Результати цього дослідження, дають вичерпне уявлення про тягар психічного здоров’я після розгортання воєнних подій, котрий долають військовослужбовці чотирьох типів військ. Незважаючи на цей внесок, це дослідження має ряд обмежень; цілком ймовірно, що проблеми психічного здоров’я недооцінені. Ці дані були взяті з необхідних військових оцінок та медичних організацій у військовій системі, самозвітів, пошуків лікування, у зв’язку з впливом хвороби, проблемами психічного здоров’я в збройних силах, що пов’язані з потенційним страхом залучення в цю проблему. Таким чином, з огляду на високу ймовірність того, що про симптоми майже не повідомляється, поширеність результатів, ймовірно, обмежена теж. Той факт, що під час звіту було виявлено багато симптомів свідчить про те, що подальше вивчення корегування симптомів у порівнянні не повідомляють самих симптомів, коли симптоми дійсно наявні, це може бути корисним для інформування процесу звітності військової оцінки. Оскільки військовослужбовці докладають зусиль інтенсивно, щоб розвінчати стереотипи проблем психічного здоров’я, ми сподіваємося, що рівень приховання симптомів знизиться. Крім того, під час збору даних для цього дослідження, ДОД здійснила комплексний процес оцінки психічного здоров’я, щоб краще визначити симптоми, відхилення і забезпечити простий механізм їх виправлення. Новий процес психічної оцінки стану здоров’я включає в себе чотири оцінки від людини до людини, починаючи в період початку розгортання подій і закінчуючи в період від 18 до 30 місяців після повернення з місця події. Щоб отримати більш детальну інформацію використовували оцінки стану здоров’я, які в даний час включають в себе другий етап приховування, якщо приховування симптомів  військовослужбовцями виявлено, то це свідчить про серйозність симптомів, пов’язаних з  проблемами психічного здоров’я.

Це дослідження підтверджує попередні повідомлення про високі рівні негативних симптомів психічного здоров’я серед військовослужбовців, які повертаються з Іраку і Афганістану і представляє нові дані щодо ризику психічного здоров’я серед військовослужбовців флоту, ветеранів, роль розбіжностей між особистим звітуванням про симптоми та діагнозами, а також подальшим розвитком набутих впливів. Ці результати мають наслідки для розвитку програм і послуг, покликаних задовольняти потреби у сфері психічного здоров’я. Наприклад, військові, можливо, побажають включити компонент психічного здоров’я в підготовці і розгляді тренінгу для персоналу воєнно-морського флоту, знизити підвищені темпи психологічних розладів, які виявляються у персоналу військово-морського флоту. Покращене навчання для постачальників сфери обслуговування, які проводять частину навчання віч-на-віч, під час оцінки стану здоров’я могли б приділяти увагу обслуговуванню та  основним відмінностям, подібно Програмі про Цивільний захист здоров’я військовослужбовців та Адміністрації з надання медичних послуг ветеранам, котрі також можуть бути попередженими про можливість недооцінювання симптомів психічного здоров’я під час медичного обстеження, особливо це стосується алкоголізму. Необхідно проводити подальші дослідження, спрямовані на лікування військовослужбовців у пошуках моделей та їх діагностики.

ОФІЦІЙНО ЗАВІРЕНО

Це дослідження було проведено у співпраці з організаціями «Force Health Rotection» та «Readіness». Набуток армії США в медичному дослідженні, вулиця Чандлер 820, Форт Дестріт, МД 21702-5014 це досягнення і адміністрування офісу надбань. Роботу підтримано Управлінням помічника міністра оборони з питань охорони здоров’я та армії Сполучених Штатів медичних досліджень і матчастини Комманд, під рішенням № W81XWH-09-2-0172.